Гостра реакція на стрес: симптоми та допомога
Оновлено: 13 вер.
Травматична подія може викликати сильну реакцію з боку нервової системи. У перші години або дні після пережитого людина може відчувати страх, розгубленість, емоційне оніміння або сильне внутрішнє напруження. Можуть з’являтися тремтіння, плач, труднощі з концентрацією та сном, підвищена настороженість або відчуття нереальності того, що відбувається.
Такі прояви можуть виникати після обстрілу, аварії, насильства, раптової втрати чи іншої події, яка сприймається як загроза життю, безпеці або психологічній цілісності людини.Такі реакції після загрозливої або травматичної події можуть бути природною короткочасною відповіддю організму на надзвичайне навантаження.
У цій статті розберемо, що таке гостра реакція на стрес, які симптоми можуть виникати, скільки вона триває, як допомогти собі або близькій людині та коли потрібна професійна чи невідкладна допомога.
Важливо: ця стаття має інформаційний характер і не замінює огляд лікаря, психологічну оцінку чи психіатричну консультацію.
Що таке гостра реакція на стрес
Гостра реакція на стрес – це сильна реакція організму й психіки, яка може виникнути після надзвичайно загрозливої або травматичної події.
У побуті цей термін часто використовують дуже широко – фактично для будь-якого сильного стресу. У клінічному контексті важливо бути точнішими.
У МКХ-11 (ICD-11) Всесвітньої організації охорони здоров’я гостра реакція на стрес має належить не до розладів психіки, а до категорії чинників, що впливають на стан здоров’я або звернення по медичну допомогу. Тобто сама наявність гострої стресової реакції не означає, що в людини є психічний розлад.
ВООЗ описує її як реакцію на винятково сильну фізичну або психологічну подію, яка може проявлятися різними емоційними, когнітивними, фізіологічними та поведінковими симптомами. Зазвичай вона виникає невдовзі після події й у багатьох випадках поступово слабшає.
Це важливе розмежування.
Після травми людина може мати дуже сильні симптоми й водночас не мати ПТСР, гострого стресового розладу або іншого психічного розладу.
Тому не кожну сильну реакцію потрібно одразу називати діагнозом.
Якщо хочете спочатку розібратися з поняттям стресу загалом, прочитайте нашу статтю «Що таке стрес».
Після яких подій може виникнути гостра реакція на стрес
Гостра стресова реакція найчастіше пов’язана з подіями, які людина сприймає як серйозну загрозу життю, фізичній недоторканності або безпеці.
Наприклад:
обстріл або вибух;
перебування під завалами;
аварія чи інша серйозна дорожньо-транспортна пригода;
фізичне або сексуальне насильство;
безпосередня загроза життю;
раптова смерть близької людини;
інша подія, яка супроводжувалася сильним страхом, жахом або відчуттям безпорадності.
Важливо: сам факт такої події не означає, що гостра стресова реакція обов’язково виникне.
Люди реагують по-різному. На реакцію можуть впливати обставини події, попередній досвід, фізичний стан, наявність підтримки, повторюваність загрози та багато інших чинників.
Так само не існує «правильної» реакції на травму.
Хтось плаче. Хтось говорить дуже багато.Хтось мовчить. Хтось діє надзвичайно зібрано. А хтось може взагалі не відчувати емоцій.
Основні симптоми гострої реакції на стрес
Гостра реакція може проявлятися одночасно на кількох рівнях. Не обов’язково матимуть місце всі симптоми.
Емоційні симптоми
Людина може відчувати:
сильний страх;
тривогу;
безпорадність;
розпач;
дратівливість;
різкі зміни настрою;
плаксивість;
емоційне оніміння;
відчуття відстороненості від того, що відбувається.
Іноді близькі очікують, що після травматичної події людина обов’язково буде плакати. Але відсутність сліз не означає відсутність переживань. Емоційне «оніміння» також може бути частиною гострої реакції.
Когнітивні симптоми
Після сильного стресу може тимчасово змінюватися увага та мислення.
Можуть виникати:
розгубленість;
труднощі з концентрацією;
відчуття «порожньої голови»;
складність приймати рішення;
проблеми із запам’ятовуванням окремих деталей;
нав’язливі спогади про подію;
відчуття нереальності того, що відбувається.
Іноді людина описує це словами: «Я ніби дивлюся на все з боку» або «Наче це відбувається не зі мною». Такі переживання можуть мати дисоціативний характер, але самі по собі ще не означають конкретного психічного розладу.
Тілесні симптоми
Організм також реагує на надзвичайний стрес.
Можуть виникати:
тремтіння;
прискорене серцебиття;
пітливість;
напруження м’язів;
нудота;
слабкість;
головний біль;
зміни апетиту;
труднощі із засинанням або часті пробудження;
підвищена чутливість до звуків;
відчуття постійної готовності до небезпеки.
Ці симптоми можуть бути пов’язані зі стресовою реакцією, але важливо не пояснювати автоматично будь-який фізичний симптом стресом.
Наприклад, сильний біль у грудях, виражена задишка або втрата свідомості потребують медичної оцінки.
Поведінкові симптоми
Після травматичної події людина може:
метушитися;
не знаходити собі місця;
постійно перевіряти, чи безпечно;
уникати розмов про подію;
плакати;
мовчати;
ставати незвично мовчазною або відстороненою;
завмирати;
повторювати одні й ті самі запитання;
намагатися будь-яким способом контролювати ситуацію.
Іноді реакція виглядає не як страх, а як надмірна активність. Тому фраза «він поводиться нормально, отже, його це не травмувало» – помилкова.
Скільки триває гостра реакція на стрес
Це одне з найчастіших запитань: «Скільки днів людина може так себе почувати?»
Однієї цифри, яка була б нормальною для всіх, не існує.
За МКХ-11 гостра реакція на стрес зазвичай починається невдовзі після надзвичайної події та має тенденцію до поступового послаблення. У деяких людей найбільш інтенсивні прояви значно слабшають протягом короткого часу. В інших симптоми можуть зберігатися довше й потребувати спостереження або професійної підтримки.
Якщо симптоми не слабшають, посилюються або істотно порушують сон, роботу, стосунки чи здатність піклуватися про себе – це вже достатня причина звернутися по професійну оцінку.
Перша психологічна допомога після травматичної події
Перша психологічна допомога – це не психотерапія і не спроба «вилікувати» людину в перші години після травми.
Її завдання значно простіше: безпека, базова підтримка, орієнтація та контакт із доступними ресурсами.
ВООЗ описує психологічну першу допомогу через принцип Look – Listen – Link: подивитися, вислухати, поєднати з допомогою та ресурсами. (Всесвітня організація охорони здоров’я)
1. Перевірте фізичну безпеку
Насамперед потрібно переконатися, що людина більше не перебуває під загрозою.
Після обстрілу – перейти в безпечне місце.
Після аварії – забезпечити доступ до медичної допомоги.
Після насильства – подбати про фізичний захист і безпечне місце.
Психологічна підтримка не може бути пріоритетнішою за фізичну безпеку.
2. Зменште кількість стимулів
Якщо це можливо, перейдіть у спокійніше місце.
Менше людей, шуму, запитань і зайвої інформації.
Людині після травми може бути складно обробляти велику кількість стимулів одночасно.
3. Говоріть коротко і спокійно
Не потрібно виголошувати довгі промови.
Можна сказати:
«Ти зараз у безпеці».
«Я поруч».
«Не потрібно зараз нічого мені розповідати».
«Давай спочатку подумаємо, що тобі потрібно».
Спокійний голос і проста мова можуть бути значно кориснішими за спроби знайти «правильні слова».
4. Допоможіть із базовими потребами
Запитайте:
«Тобі потрібна вода?»
«Ти хочеш сісти?»
«Тобі холодно?»
«Чи є людина, якій ти хочеш зателефонувати?»
5. Не змушуйте людину розповідати все
Це одна з найважливіших рекомендацій.
Не потрібно говорити:
«Розкажи мені все від початку».
«Тобі стане легше, якщо ти виговоришся».
«Ти маєш виплакатися».
Якщо людина хоче говорити – слухайте.
Якщо не хоче – не тисніть.
6. Допоможіть повернути відчуття контролю
Після травми людина може відчувати, що все відбувається без її участі.
Тому корисно пропонувати вибір:
«Ти хочеш зараз посидіти тут чи перейти в іншу кімнату?»
«Хочеш, я залишуся поруч?»
Навіть невеликий вибір може допомагати повернути відчуття суб’єктності.
Чого не варто робити
Після травматичної події близькі часто дуже хочуть допомогти. Але хороші наміри не завжди означають корисні дії.
Не кажіть «візьми себе в руки»
Це не допомагає нервовій системі швидше відновитися. Навпаки, людина може відчути сором за власну реакцію.
Не вимагайте «заспокоїтися»
Фраза «заспокойся» не є технікою регуляції.
Краще створити умови, у яких людина поступово зможе заспокоїтися.
Не давайте алкоголь
Алкоголь не є психологічною першою допомогою і не повинен використовуватися для «зняття шоку».
Не давайте ліки без призначення
Не варто самостійно давати людині заспокійливі або інші препарати, якщо їх не призначив лікар саме цій людині.
Не змушуйте детально переказувати подію
Примусовий психологічний «дебрифінг» після травми не рекомендується як спосіб запобігання ПТСР.
Не знецінюйте
Фрази на кшталт:
«Іншим ще важче».
«Добре, що ти живий».
«Забудь уже».
«Час лікує».
можуть звучати як підтримка, але часто залишають людину наодинці з переживанням.
Краще:
«Те, що ти зараз так реагуєш, зрозуміло після того, що сталося».
Коли потрібна професійна або невідкладна допомога
Не потрібно чекати певної кількості днів, щоб звернутися до психолога.
Професійна допомога може бути потрібна раніше, якщо реакція дуже інтенсивна, людина не може повернутися до базового функціонування або симптоми не слабшають.
Зверніться до психолога, психотерапевта або психіатра, якщо:
симптоми поступово посилюються;
людина не може нормально спати протягом тривалого часу;
не може виконувати звичайні повсякденні справи;
не може працювати або піклуватися про себе чи дітей;
постійно переживає подію знову;
починає уникати майже всього, що нагадує про подію;
виникає сильна й стійка тривога;
з’являється виражене відчуття відстороненості або нереальності;
людина починає використовувати алкоголь чи інші речовини, щоб впоратися;
виникають думки про смерть або самопошкодження.
Якщо після травми симптоми залишаються клінічно значущими, фахівець може оцінити стан і визначити, яка допомога потрібна. Для людей із гострим стресовим розладом або клінічно значущими симптомами ПТСР після травматичної події NICE рекомендує доказові травма-фокусовані психологічні втручання, зокрема травма-фокусовану КПТ. (Nice)
У Просторі ментального здоров’я «Без Тривог» ми працюємо з наслідками травматичного досвіду, тривогою, панічними реакціями та іншими психологічними труднощами. Завдання психолога – спочатку зрозуміти, що саме відбувається, наскільки сильно це впливає на ваше життя та яка підтримка буде доречною.
Якщо після травматичної події вам важко впоратися самостійно, можна звернутися по онлайн-консультацію психолога.
А якщо ви помічаєте симптоми паніки, можна також прочитати наш матеріал про панічні атаки.
Невідкладна медична допомога потрібна, якщо є сильний або незвичний біль у грудях, виражене утруднення дихання, втрата свідомості, тяжка травма, гостра сплутаність свідомості або інші симптоми, які можуть свідчити про небезпечний фізичний стан.
Якщо людина має безпосередній ризик самопошкодження або суїциду, її не варто залишати саму – потрібна термінова професійна допомога.
Висновок
Після травматичної події психіка не зобов’язана одразу «повернутися в норму». Тремтіння, плач, безсоння, розгубленість, емоційне оніміння, нав’язливі спогади або постійна настороженість можуть бути частиною гострої реакції організму на пережиту загрозу. Не потрібно вимагати від себе або близької людини швидко «взяти себе в руки».
Перші кроки значно простіші:
безпека → спокійне місце → базові потреби → контакт із близькими → відсутність тиску → спостереження за станом.
Якщо симптоми поступово слабшають – це хороший знак.
Якщо вони не минають, посилюються або починають керувати життям – не потрібно чекати, поки стане зовсім важко. Професійна психологічна допомога може бути доречною вже на цьому етапі.
У Просторі ментального здоров’я «Без Тривог» ми допомагаємо людям розібратися з наслідками травматичного досвіду, тривогою, панічними реакціями та іншими психологічними труднощами – без знецінення й без вимоги «швидко забути».
Записатися на онлайн-консультацію психолога →
Коментарі