Тривожність
Кол и розум не може «відпустити»
Іноді всередині ніби постійно щось напружене: думки крутяться по колу, тіло не розслабляється, складно заспокоїтися навіть без реальної небезпеки. Це може бути тривожність — стан, який впливає на сон, концентрацію, рішення, стосунки. На цій сторінці ми розберемося, тривожність — це що саме, які її симптоми та ознаки, чому виникає підвищена тривожність і що можна зробити, щоб повернути собі відчуття опори — у тому числі разом із психологами «Без тривог».
Тривожність: це про що насправді?
У повсякденній мові ми часто кажемо «я тривожусь» або «в мене тривожність». Якщо пояснити просто, тривожність — це стан внутрішньої напруги та очікування небезпеки, навіть коли об’єктивних загроз немає або вони значно менші, ніж здається.
Для психіки тривога — нормальна реакція: вона допомагає помічати ризики й захищати себе. Проблема починається тоді, коли стан тривожності стає постійним, виснажує, заважає спати, працювати, будувати стосунки та насолоджуватися життям.
У психології ми дивимося не лише на саму емоцію, а й на контекст: минулий досвід, нинішні обставини, рівень стресу, підтримку з боку оточення. Тому фраза «тривожність це психологія» дуже точна: це і про те, як ми переживаємо світ, і про те, які в нас внутрішні опори.
Тривожність: симптоми та ознаки
Запити «тривожність симптоми» і «ознаки тривожності» часто з’являються тоді, коли людина починає помічати, що «щось не так», але ще не може це назвати. Типові симптоми тривожності можуть бути як емоційними, так і тілесними:
-
постійне напруження, очікування «чогось поганого»;
-
нав’язливі тривожні думки, які важко зупинити;
-
неспокій, внутрішнє «тремтіння», складно всидіти на місці або, навпаки, відчуття заціпеніння;
-
утруднена концентрація, відчуття «туману в голові»;
-
проблеми зі сном: важко заснути, часті пробудження, відсутність відчуття відновлення;
-
прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння, напруження м’язів;
-
відчуття грудки в горлі, поверхневе дихання, «нестача повітря»;
-
підвищена чутливість до звуків, повідомлень, новин.
Наявність цих відчуттів не означає, що з вами «щось не так назавжди», але може підказувати: рівень тривоги надто високий, і психіка потребує підтримки.
Як позбутись тривожності: з чого почати?
Запити «як позбутись тривожності» чи «тривожність як позбутися» звучать так, ніби тривогу можна вимкнути назавжди. Реалістичніша мета — навчитися керувати нею, зменшувати її інтенсивність, помічати перші сигнали і м’яко підтримувати себе.
Кілька кроків, які можуть допомогти:
-
Помітити й назвати свій стан. Замість «зі мною щось не так» — «я зараз у тривозі», «я відчуваю напруження і страх». Це вже крок до усвідомлення.
-
Дати собі паузу. Кілька глибоких повільних вдихів, ковток води, вихід в іншу кімнату або на вулицю, прості вправи на заземлення (відчути опору під ногами, назвати в думках 5 предметів навколо).
-
Обмежити інформаційний шум. Менше новин і випадкових стрічок, більше дозованої й перевіреної інформації.
-
Повернути тіло в рутину. Регулярний сон, хоча б короткі прогулянки, мінімальна фізична активність — усе, що дає тілу сигнал: «я в безпеці».
-
Попросити про підтримку. Поговорити з людиною, якій довіряєте, або звернутися до психолога.
Якщо симптоми тривожності тримаються довго, заважають працювати, спати, спілкуватися, варто не відкладати професійну допомогу «на потім».
Підтримка від «Без тривог»
Онлайн-простір ментального здоров’я «Без тривог» створений для того, щоб ви могли отримати психологічну підтримку без зайвого сорому, стигми та очікування живої черги.
Під час консультацій із психологом «Без тривог» ви зможете:
-
безпечно проговорити свій стан тривожності;
-
розібратися, звідки у вашому житті взялася постійна тривожність або надмірна тривожність;
-
навчитися щоденним практикам самодопомоги, які реально працюють саме для вас;
-
крок за кроком зменшувати вплив тривоги на ваше життя, не вимикаючи важливі сигнали безпеки.
Тривога сама по собі не ворог — вона сигнал. Але вам не обов’язково жити в режимі постійної загрози. Ви маєте право на підтримку, на спокійніші дні та ночі, на життя, в якому тривожність не керує вами, а стає одним із почуттів, з яким ви вмієте м’яко обходитися.